- штрикнути
- —————————————————————————————штрикну́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
штрикнути — ну/, не/ш, док., перех. і неперех. Однокр. до штрикати … Український тлумачний словник
дошкуляти — дошкулювати, дошкулити 1) (кому виводити з терпіння, з рівноваги словами / діями), досаждати, досадити (кому), завдавати прикрости, завдати прикрости (кому), ді[о]ймати, ді[о]йняти (кого), дозоляти, дозолити (кому), досолювати, досолити (кому),… … Словник синонімів української мови
уколоти — 1) = вколоти, уколювати, вколювати (застромити що н. гостре, завдавши болю), шпигнути, шпигати, шпигонути, у[в]шпигнути, штрикнути, штрикати, штриконути, у[в]штрикнути, у[в]шпилити 2) = вколоти див. дошкулити … Словник синонімів української мови
шименути — ну/, не/ш, док., перех., діал. Штрикнути … Український тлумачний словник
шиминути — ну/, не/ш, док., перех., діал. Штрикнути … Український тлумачний словник
штриконути — ну/, не/ш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до штрикнути … Український тлумачний словник
устромляти — встромляти, устромити, встромити 1) (що уводити щось гостре всередину чогось), у[в]стромлювати, застромлювати, застромляти, застромити, стромляти, стромити, у[в]тикати, у[в]ткнути, у[в]віткнути, затикати, заткнути, штрикати, штрикнути, штриконути … Словник синонімів української мови
виштрикнути — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
стрикати — стрикат, Пт. Штрикати, штрикнути, поколювати. Стрикат в сі … Словник лемківскої говірки